Олена Зеленська | Olena Zelenska

Частые вопросы

Сколько подписчиков?

Подписчиков — 24,9 тыс. Медиана просмотров поста — 3,5 тыс. Просмотров на подписчика — 14,2%. Данные на 1 октября 2026 г.

Как часто выходят посты?

За 30 дней вышло постов: 17 — это почти каждый день. Данные на 1 октября 2026 г.

Есть ли у канала галочка Telegram?

Да, галочка Telegram есть.

Кто ведёт страницу канала в каталоге?

Пока никто. Если это ваш канал — заберите страницу: сможете отвечать на отзывы и видеть её статистику.

О чём писал канал

По постам 11–13 сентября · составлено автоматически

Украина и Канада: образование, психическое здоровье детей и гуманитарная помощь. Визит первой леди включил встречи с фондами, образовательными учреждениями и организациями поддержки. Обсуждали проекты по безопасности школ, психосоциальной поддержке подростков и восстановлению центров творчества в деокупированных регионах.

Последние посты

Посты — на английском: это то, что публикует канал.

• сегодня1,4 тыс.Открыть в Telegram
  🛡 Сьогодні в календарі – День захисників і захисниць. Та насправді кожен наш день, місяць, рік – їхні, бо захищені й збережені ними. Надто часто – ціною їхніх днів, місяців, років. Ми кажемо: «Дякуємо за захист», а хочеться міцно обійняти кожного й кожну та захистити навзаєм. І так і маємо зробити, бо захист – це взаємність. Відповідальність не одного й не тисяч «особливих», а кожного, хто хоче зберегти життя на своїй землі, у своєму домі. 🫂 З Днем захисників і захисниць! Честь тим, хто зробив найскладніше – став на дієвий захист від зла. І обов’язок усіх – шанувати, цінувати й підтримувати їх так само, як вони тримають весь цей час Україну.

  Ещё
• 2 дня назад145 тыс.36 пересылок229 реакцийОткрыть в Telegram
  🫂 Сьогодні на засіданні Ради безбар’єрності говорили про те, що безбар’єрність має сенс лише тоді, коли вона працює як маршрут: від дому до школи, роботи, лікарні, театру чи спортзалу – без перерв на перешкоди. 🤝 Наше завдання – щоб окремі доступні простори ставали частиною загального безбар’єрного середовища. Це комфортне життя, на яке має право кожний. Адже безбар’єрність потрібна всім. Доступний простір, освіта, робота, інформація – цього потребує кожен, незалежно від віку чи стану здоров’я.

  Ещё
  
• 2 дня назад4,1 тыс.Открыть в Telegram
  ❓ Кому потрібна безбар’єрність? Як мінімум третині чи навіть половині українців, бо стільки, за різними оцінками, належить до маломобільних груп. 👥 Та насправді безбар’єрність потрібна всім. Кожен, незалежно від віку, стану здоров’я чи статі, потребує доступного простору, доступної освіти, доступної роботи, доступної інформації. Тобто всіх видів доступності, для втілення яких створена державна стратегія безбар’єрності. У побудові безбар’єрності великого значення набуло поняття маршруту. Безбар’єрність має сенс лише тоді, коли вона зв’язна. Коли людина може дістатися мети без перерв на перешкоди. 💬 Кожне міністерство й відомство веде нині по кілька флагманських проєктів із безбар’єрності: від ветеранських просторів до рівних освітніх та робочих можливостей для всіх. Але важливо, щоб вони не залишалися острівцями цивілізації, а ставали частиною великого загального маршруту. Сьогодні говорили про це під час засідання Ради безбар’єрності, що відбулося вже з новим складом уряду на чолі з Прем’єр-міністром Сергієм Корецьким. 🤝 Ще кілька років тому самого слова «безбар’єрність» не знали й не розуміли. Сьогодні воно є в законодавстві, у стратегіях, у пошуковику. Українці знають, що це таке, і дедалі більше усвідомлюють цінність безбар’єрності. Тепер завдання в тому, щоб вона не залишалася на окремих острівцях, а стала повсюдною. Бо справжня доступність не допускає винятків.

  Ещё
• 2 дня назад21 тыс.42 пересылки230 реакцийОткрыть в Telegram
  Сьогодні День пам’яті жертв Бабиного Яру. 29 і 30 вересня 1941 року нацисти розстріляли тут понад 33 тисячі киян-євреїв. Пізніше тут убивали ромів, пацієнтів психлікарень, військовополонених, українських підпільників… Легко побачити злочин у минулому. Коли ще у школі пояснили, що це злочин, написали в підручниках, показали в кіно. Переглядаючи хроніки, багато хто думає: шкода, що я не можу допомогти! Значно складніше відреагувати на злочин тут і зараз. Коли на твоїх очах нищать сучасників і треба вже не просто співчувати з безпечної відстані, а зупиняти злочинця. Виявляється, діяти, а не спостерігати може далеко не кожен. Більшості легше вдати, що нічого не відбувається. Нехай розбираються майбутні історики. Але, на відміну від мирних країн, Україна не має змоги просто перегорнути тривожні новини. Просто зараз Київ, його Бабин Яр, кожну вулицю й будинок вбивають знову сучасні воєнні злочинці росії. Просто зараз (знову!) нищать киян. Тільки тому, що вони живуть у своєму місті і на своїй землі. Світе, навчися нарешті бачити злочини вчасно. І зупиняти руку вбивць тоді, коли вона лише піднімається. Бо інакше в майбутньому не буде кому знімати фільми та писати книжки про це.

  Ещё
  
• 3 дня назад2,3 тыс.Открыть в Telegram
  Люди у вікнах охопленої вогнем старовинної будівлі Національної академії наук України. Вони просять про допомогу, намагаються врятуватися… Російський дрон вдарив у неї серед дня. На одному з оприлюднених відео добре видно його курс, що не залишає сумнівів: цілили саме в це приміщення. Знаємо про двох загиблих. Досі не з усіма працівниками є зв’язок. Рятувальники продовжують роботу. У цей же час палає київський медичний центр. Люди, що прийшли лікуватися, мусять рятуватися ще й від російських убивць. Коли бачиш ці страшні кадри, перед очима постають інші лікарні, у які вже поцілила росія: маріупольська, медцентр у середмісті Вінниці, «Охматдит»… З перших днів росія свідомо нищить наші лікарні, разом із медиками та пацієнтами, і продовжує це робити. Кілька років Київ переживав російські нальоти переважно вночі. Через це багато спостерігачів навіть казали, що «вдень Київ живе нормальним життям». Але вже місяць, як росія взялася за тотальний терор і обстрілює Київ нон-стоп. Дим над містом не встигає розсіюватися. Сирени не стихають по 18 годин на добу. Понад 100 дронів різних типів прилетіло вбивати киян лише сьогодні. Дев'ятнадцять людей убили росіяни в Києві лише за цей місяць. Жінок, чоловіків. Дітей. Два дні тому, наприклад, – 14-річного Данила. Хлопчик був удома і робив уроки, коли дрон врізався в його будинок. Видовище, від якого розривається серце, – зошит із незакінченим домашнім завданням. Не знаю, у чому була його суть, але в тому, що написав Данило, є, зокрема, така фраза: «Не давати сильним пригнічувати беззахисних». Якби цю ніби очевидну істину дієво підтримали всі у світі, то російський агресор уже був би зупинений. Зробіть це – хоча б заради ваших дітей, які теж зараз виконують домашні завдання у своїх поки що мирних домівках і країнах.

  Ещё
• 3 дня назад68,4 тыс.30 пересылок211 реакцийОткрыть в Telegram
  🏫 Цей рік став визначним для українських шкіл: нарешті всі учні можуть безкоштовно отримувати смачні гарячі обіди. Та це не фініш. Головне, щоб їжа була якісною, незалежно від громади, регіону чи близькості до фронту. Говорила про це сьогодні в Черкасах із представниками громад. А також про те, що якість – це не тільки нормативи, а й небайдужість і реакція на зворотний зв’язок. 🤝 Дякую всім, хто вкладає сили й любов у поживні та корисні страви для дітей. Це та точка стабільності, яка дає опору в дуже непростий час.

  Ещё
  
• 3 дня назад66,1 тыс.Открыть в Telegram
  🟦 Цей навчальний рік особливий. У ньому вже всі учні шкіл мають отримати безплатні гарячі обіди. До цього нового етапу реформи шкільного харчування держава та команда реформи послідовно йшли попередні роки, змінюючи стандарти й застарілу рецептуру, оновлюючи кухні, харчоблоки. Безплатні обіди почали отримувати спершу учні початкової школи по всій країні. Потім – усі школярі прифронтових регіонів. Тепер на черзі кожна дитина в кожній комунальній школі. Держава встановила норми і дала кошти. А ось кожне конкретне меню, закупівлі й спосіб організації харчування визначають на місцях уже школи та громади. Це свобода. Але водночас це й відповідальність. Бо якість страви не лише дотримання нормативів. Тут є ще один інгредієнт – небайдужість. 💬 Сьогодні в Черкасах говорила про це з представниками громад – учасниками діалогу з питань практичної реалізації реформи шкільного харчування в межах Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України. Наголосила: усі громади різні й унікальні, так само як унікальні місцеві страви. Лише одна умова має бути спільною для всіх: якість харчування. Незалежно від того, живе дитина в маленькій громаді чи в центральній міській, у тилу чи поруч із фронтом, вона має отримати однаково якісний обід. Тому важливо подбати про якість одразу, щоб батьки не мали телефонувати до Держпродспоживслужби або на урядову гарячу лінію 1545 (хоча ви, шановні батьки, зі свого боку повинні знати, що можете й маєте право це зробити). Прошу громади якнайбільше розмовляти й тримати зворотний зв’язок із родинами. Бо, як і раніше, ще одна мета реформи – разом із якісними стравами дати дітям навички здорового харчування. А це можливо, тільки якщо починання підтримає родина. 👥 Звісно, формування будь-якої нової звички – нешвидка справа. Але ця мета того варта. Здорове покоління, яке колись у мирній, безпечній Україні скаже своїм дітям: «А мене ще в школі навчили харчуватися правильно». 🤝 Кожна дитина вже отримує безплатний гарантований обід. Це великий здобуток, але не фініш: тепер завдання реформи – щоб кожен цей обід був однаково якісним, хоч де б дитина жила, і щоб із нього почалося здоров’я цілого покоління.

  Ещё
• 24 сент.2,4 тыс.8 пересылок262 реакцииОткрыть в Telegram
  👥 Мала приємність і честь зустрітися з академічною спільнотою Колумбійського університету. Рік тому він став частиною Глобальної коаліції українських студій, проте культуру та історію нашої країни тут вивчають уже багато десятиліть. 💬 Сьогодні ж ми говорили про стійкість і про те, що знання – також її форма. Саме тому українські студії важливі не лише для України. Вони допомагають світові краще розуміти нас, а нам усім – бути стійкішими перед неправдою.

  Ещё
  
• 24 сент.2,4 тыс.Открыть в Telegram
  🎓 Колумбійський університет – один із тих світових навчальних закладів, у яких Україну й українське почати вивчати задовго до того, як вона опинилася в центрі глобальної уваги. Понад 20 років тут працював Юрій Шевельов – один із найвизначніших дослідників української мови ХХ століття. Тут були і є цілі курси, присвячені українській мові та історії. Коли легендарному тутешньому науковцеві Марку фон Гаґену запропонували дослідити українську тему, він відповів, що не знає про Україну майже нічого. Його колега Олександр Мотиль запропонував: «То чому б вам не вивчити?» І Марк фон Гаґен не тільки вивчив українську мову, а й став одним із видатних україністів США. 📚 Можливо, це і є найкраще пояснення того, навіщо потрібні університети: щоб те, чого ми не знаємо про іншу країну чи народ, не залишалося білою плямою в нашому розумінні світу. 🟦 Рік тому Колумбійський університет приєднався до Глобальної коаліції українських студій – нашої всесвітньої ініціативи, що об’єднала вже понад 100 закладів світу. Мета коаліції – зробити так, щоб якомога більше молодих людей і науковців світу глибоко пізнали Україну. Необов’язково стали україністами, але обов’язково дізналися правду про нас, наш історичний і сучасний шлях. Сьогодні маю честь і приємність зустрітися з академічною спільнотою Колумбійського університету. Говорю з ними про стійкість – українську й не тільки, бо кожен народ має власний досвід стійкості перед випробуваннями і навіть власний рецепт реагування на екстремальні події. 📖 Саме такі практики стійкості з 38 країн ми на полях шостого Саміту перших леді та джентльменів зібрали нещодавно в унікальному виданні – «Глобальному словнику стійкості». Кожен може дізнатися з нього щось нове й корисне, отже підсилитись. 🤝 Саме так і працюють знання. Вони підсилюють. Роблять більш стійкими і окремих людей, і цілі суспільства. Університети, бібліотеки, переклади, академічні обміни – це форпости стійкості нашого розуму перед фейками, маніпуляціями, неправдою – улюбленою зброєю диктатур та агресорів. Тому знання – це різновид стійкості, яка зараз дуже потрібна всім.

  Ещё
• 24 сент.1,7 тыс.Открыть в Telegram
  🟦 Поля Генасамблеї ООН – місце, де голос кожної країни звучить найгучніше, саме для цього Організація і була створена. І останні роки тут звучить також голос Саміту перших леді та джентльменів. Важливі для всіх наших країн теми, які ми з колегами порушуємо, обов’язково виносимо на обговорення Об’єднаних Націй. Так було вже з темами безпеки дітей (тоді ми запропонували ООН навіть новий документ щодо їх захисту) та розвитку освіти. Тема цьогорічного заходу – «Світ 2026: віднайти опору в часи невизначеності. Мозаїка досвідів». У Нью-Йорку зібралися перші леді та джентльмени з 21 країни – продовжити розмову, яку ми розпочали в серпні на шостому Саміті в Києві. Це вже третя наша зустріч на полях Генеральної Асамблеї ООН: перші заходи відбулися на 79-й і 80-й сесіях. 📖 На ній ми представили «Глобальний словник стійкості» міжнародній аудиторії. Кожна перша леді чи джентльмен розповіли про власну концепцію стійкості. І так видання, що вже об'єднало досвід 38 країн, стало ще ширшим – завдяки Австрії, Багамським Островам, Белізу, Беніну, Болівії, Гватемалі, Гондурасу, Естонії, Канаді, Литві, Ліхтенштейну, Мальті, ОАЕ, Панамі, Румунії, Сербії, Словенії, Тувалу, Фіджі та Островам Теркс і Кайкос. Дякую країнам, які приєднуються й допомагають скласти ще повнішу мозаїку досвідів. Серед представлених понять і наша українська софійність: воля до життя, сила до боротьби, мудрість до навчання. Кожна країна принесла своє слово. Різні мови, різні традиції, але одна відповідь на питання, що допомагає суспільствам залишатися разом, коли важко. 🤝 Дякую моїм колегам, першим леді та джентльменам, які долучилися до розмови про опору у важкі часи. Словник і далі розширюється, і ми запрошуємо ще більше країн долучатися та доповнювати видання про стійкість.

  Ещё

О канале в цифрах

Создан

2 марта 2022 г.

Фото

10,9 тыс.

Видео

909

Ссылки

1,3 тыс.

По данным Telegram на 1 октября 2026 г.

Отзывы

Отзывов пока нет. Ваш будет первым.

Похожие

Ещё по теме