НІНА ЮЖАНІНА

Частые вопросы

Сколько подписчиков?

Подписчиков — 11,8 тыс. Медиана просмотров поста — 2,2 тыс. Просмотров на подписчика — 19,0%. Данные на 1 октября 2026 г.

Как часто выходят посты?

За 30 дней вышло постов: 48 — это несколько раз в день. Данные на 1 октября 2026 г.

Есть ли у канала галочка Telegram?

Галочки Telegram нет.

Кто ведёт страницу канала в каталоге?

Пока никто. Если это ваш канал — заберите страницу: сможете отвечать на отзывы и видеть её статистику.

Последние посты

Посты — на английском: это то, что публикует канал.

• сегодня472Открыть в Telegram
  Мінфін повідомляє, що: ℹ️Станом на 31 серпня 2026 року - 9,603 трлн грн, або 215,55 млрд дол. З початку року: +560,2 млрд грн. Щоправда, близько 329 млрд грн цього приросту - курсова переоцінка валютних зобов’язань. 📍Структура: ▪️ зовнішній державний борг -7,342 трлн грн, або 76,45%; ▪️ внутрішній - 2,003 трлн грн, або 20,86%; ▪️ гарантований державою - 257,8 млрд грн, або 2,68%. 📍Близько 64,6% боргового портфеля - довгострокові пільгові позики від міжнародних фінансових організацій та урядів інших держав. А найбільшим кредитором України залишається Європейський Союз. З урахуванням позики ERA - 3,762 трлн грн, або 84,44 млрд дол.💪 Це 39,2% усього державного та гарантованого державою боргу України. Окремо важливо: 931,1 млрд грн із цієї суми - позика ERA, яка має погашатися не з державного бюджету, а за рахунок інших джерел, зокрема доходів від заморожених російських активів. 📌А тепер - скільки вже заплатив бюджет за січень–серпень: 391,2 млрд грн - погашення державного боргу; 250,5 млрд грн - його обслуговування. Разом - 641,7 млрд грн за 8 місяців. І це вже зовсім інший погляд на цифру державного боргу. Бо важливо не лише скільки ми винні, а й скільки щороку бюджет має витрачати на цей борг. 1/2

  Ещё
• вчера9951 пересылка42 реакцииОткрыть в Telegram
  ℹ️Мінекономіки визначило ключові пріоритети на 2027 рік. Перший - нарощування інвестицій. За словами міністра, ОСНОВНИМ ДРАЙВЕРОМ зростання ВВП сьогодні залишається СПОЖИВАННЯ, тоді як торговельний дефіцит зростає, а значна частина міжнародної допомоги спрямовується саме на споживання, а не на розвиток виробництва. Така модель, за оцінкою самого Мінекономіки, є менш стійкою 📍Орієнтир на 2027 рік - близько 5 млрд дол. прямих іноземних інвестицій. ☝️Ключовою прогалиною Міністерство називає страхування воєнних ризиків. Також планують сформувати портфель проєктів відбудови на близько 40 млрд дол. 📍Плюс дерегуляція: із 1 353 переглянутих регуляторних інструментів понад 350 уже скасовано🫤; планують скасувати ще 58 дозволів, запровадити єДозвіл і замінити ще 147 дозволів деклараціями. І тут у мене лише два питання. 1️⃣. Якщо сам Уряд визнає, що економіку сьогодні тягне споживання і що така модель є нестійкою, то як у цю логіку вписується пропозиція підвищити ПДВ ще на 1 відсотковий пункт? 2️⃣. Якщо +1 в.п. ПДВ не буде ухвалено, то що тоді зі страхуванням воєнних ризиків? За рахунок якого ресурсу Уряд планує будувати цей “комплексний механізм”, який сам називає ключовим для інвестицій? А по дерегуляції - ще треба багато чого зробити. І починати потрібно з більш пріоритетного для бізнесу .

  Ещё
• 2 дня назад1,4 тыс.3 пересылки50 реакцийОткрыть в Telegram
  Тепер стає цікаво🤔Уряд уже розширює чинні механізми страхування та кредитування бізнесу. А паралельно в проєкті Держбюджету-2027 передбачає 👉ще 58,7 млрд грн на страхування воєнних ризиків та іншу фінансову підтримку бізнесу. 📌Одним із можливих джерел цього ресурсу Уряд прямо називає підвищення стандартної ставки ПДВ з 20% до 21%. 📍Мінекономіки пропонує створити спеціальний фонд компенсації воєнних збитків за моделлю first-loss - коли держава покриває перший шар збитків, а ризик понад цей ліміт страхується на приватному ринку. Орієнтовно: ▪️ близько 1 млрд дол. - державний внесок; ▪️ ще 2–3 млрд дол. - кошти міжнародних партнерів. Як між собою співвідносяться ці механізми? У нас уже є: ➖ компенсація страхових премій; ➖ компенсація частини збитків; ➖ пільгове кредитування на відновлення; ➖ пільгове кредитування на підвищення стійкості; ➖ окремо пропонується новий фонд на десятки мільярдів гривень. При цьому сам Уряд уже доводить сьогоднішнім рішенням, що частину проблем можна вирішувати через точкові механізми: страхову компенсацію, кредитування, залучення банків і приватного страхового ринку. Тому перш ніж створювати ще один великий фонд, хотілося б побачити дуже просту річ: який дефіцит фінансування залишається після всіх уже діючих програм і чому саме 58,7 млрд грн - обґрунтований розмір державного внеску? ☝️І ще один важливий нюанс: чинна програма поки має дуже невеликий фактичний масштаб. У травні перші чотири компанії отримали загалом лише 6,8 млн грн компенсації страхових премій, хоча програма вже працювала. Тобто перш ніж масштабувати систему через новий податок, треба показати, як працює те, що вже створено.

  Ещё
• 2 дня назад1,4 тыс.4 пересылки39 реакцийОткрыть в Telegram
  Гарна новина - 📣Уряд розширив підтримку бізнесу, який постраждав від війни. ❗️Зміни стосуються одразу двох напрямів: страхування воєнних ризиків і пільгового кредитування. Що змінилося: ▪️ до територій підвищеного ризику включено Київ і Київську область; ▪️ компенсація страхування поширюється на більше видів майна, зокрема паливну інфраструктуру, пальне, транспорт, сільгосптехніку; ▪️ максимальна компенсація страхової премії збільшена до 5 млн грн на рік для одного підприємства; ▪️ пільгові кредити можна залучати не лише на відновлення пошкоджених об’єктів, а й на підвищення їхньої стійкості; ▪️ фінансування поширено на паливну та складську логістику, переробку, розподілену генерацію, а також оборотний капітал торгівлі; ▪️ максимальний кредит — до 1 млрд грн на групу пов’язаних компаній; ▪️ держава компенсуватиме 5,5 процентного пункту річних від базової ставки банку. Це вже значно ближче до того, про що бізнес говорить після великих втрат від обстрілів: не лише компенсація збитків постфактум, а можливість швидко відновитися і захистити виробництво наперед.👏

  Ещё
• 3 дня назад1,6 тыс.1 пересылка56 реакцийОткрыть в Telegram
  👀Тінь боремо чи вже побороли? ДПС рапортує♾: за 8 місяців через РРО/ПРРО пройшло 4,32 трлн грн - на 15,4% більше, ніж торік Але кількість чеків зросла лише на 4,6%. Тобто, ДПС зазначає -"Прозорих розрахунків в Україні стає дедалі більше"❗️ Але ж сам по собі приріст фіскалізованої виручки ❗️ще не означає відповідного скорочення тіні - на суму чеків впливають і ціни. По підакцизних товарах теж бачимо приріст: 🍾алкоголь +14,7% у вартості, 🚬тютюн +25,2%, ⛽️пальне +8,8% у літрах. А от чого не вистачає - оцінки самої тіні. ❓Яка частка продажів була поза фіскальним обліком у 2025 році і яка залишилася у 2026-му? Бо зростання чеків - це добре. Але саме воно ще не відповідає на питання, наскільки реально скоротився тіньовий ринок.

  Ещё
• 3 дня назад1,6 тыс.5 пересылок58 реакцийОткрыть в Telegram
  Гарна новина 👉Україна отримала ще 51,5 млн доларів США на розвиток системи охорони здоров’я в межах спільного з МОЗ проєкту Світового банку THRIVE. ℹ️Кошти надані Міжнародним банком реконструкції та розвитку з фонду ADVANCE Ukraine за фінансової підтримки Уряду Японії. Загалом Україна вже отримала в межах програми 449 млн доларів, а її загальний обсяг становить 1,2 млрд доларів. Особливість THRIVE у тому, що це фінансування, орієнтоване на результат: кошти надходять після досягнення і підтвердження конкретних показників. Поточний транш у 51,5 млн доларів Україна отримала за виконання показника щодо лікування пацієнтів з інсультом у лікарнях із високим рівнем застосування тромболітичної терапії. Загалом у програмі визначено 10 ключових показників. Вони стосуються, зокрема, Програми медичних гарантій, електронної системи охорони здоров’я, первинної допомоги, контрактування стаціонарів, механізмів оплати медичних послуг, енергоавтономності медзакладів та роботи НСЗУ. Тобто це не просто черговий транш до бюджету. Кожен такий платіж прив’язаний до конкретного результату, який Україна має спочатку показати і підтвердити.

  Ещё
• 5 дней назад1,8 тыс.2 пересылки64 реакцииОткрыть в Telegram
  ☝️Можна передбачити на житло майже 85 млрд грн. Але чи знає держава, як саме розподілити їх відповідно до реальних потреб людей? Звернула увагу на текст експерта про фундаментальну проблему: інформація про житловий фонд, потреби громадян та вже надану допомогу розпорошена між різними реєстрами й установами. 👉Держава поки не має єдиної картини: хто потребує підтримки, хто вже її отримав і який інструмент справді вирішує житлову проблему конкретної родини. Саме для цього має створюватися Єдина інформаційно-аналітична житлова система. На її впровадження в проєкті бюджету-2027, за інформацією експерта, передбачено 151,98 млн грн. 📌Водночас Україна вже має зобов’язання перед міжнародними партнерами. Зокрема, у Плані України в межах Ukraine Facility на 2026–2027 роки передбачено щонайменше 510 млн євро бюджетних інвестицій у підтримку людей із пошкодженим або знищеним житлом та житлову підтримку ВПО. Йдеться, зокрема, про компенсації, сертифікати, ваучери й соціальне орендне житло. Тож хотілося б отримати від Уряду цілісну картину: ▪️ Яка загальна житлова потреба України за категоріями громадян? ▪️ Яку її частину покриває кожна бюджетна програма у 2027 році? ▪️ Які програми реалізуються за участю міжнародних партнерів і за рахунок яких джерел? ▪️ Як узгоджено компенсації, соціальне житло та пільгову іпотеку, щоб вони доповнювали одна одну? Бо це не просто видатки на житло. Ми розглядаємо державну житлову політику в умовах війни. І перш ніж схвалювати збільшення фінансування на 38,3 млрд грн, варто розуміти, яку саме проблему та в якому обсязі ці кошти мають вирішити.🤔

  Ещё
• 5 дней назад1,6 тыс.3 пересылки59 реакцийОткрыть в Telegram
  Майже 73% усього приросту фінансування житлової політики на 2027 рік припадає на один напрям - «єОселю». Уряд пропонує 45 млрд грн, або на 27,9 млрд грн більше, ніж у 2026 році. Виконавець - державна компанія «Укрфінжитло» (Голова правління - Євген Мецгер, на всяк випадок нагадаю). Пільгова іпотека потрібна. Вона допомагає людям, які мають доходи для обслуговування кредиту, придбати житло. Але житлова потреба й можливість взяти навіть пільговий кредит - не одне й те саме. Людина, яка втратила житло та роботу через війну, може потребувати зовсім іншого інструменту підтримки. Тому в мене питання не лише до розміру фінансування, а й до обраного державою механізму. ❓Що саме означають ці 45 млрд грн? Це кошти на нові кредити? Капіталізація «Укрфінжитла»? Передача державних облігацій? Забезпечення зобов’язань за кредитами, які вже видано? Якою є вартість цієї програми для держави в наступні роки? І найголовніше: 📌❓скільки додаткових родин отримають житло у 2027 році саме завдяки збільшенню фінансування на 27,9 млрд грн? Загальна сума програми без фінансового механізму, прогнозу нових кредитів та оцінки майбутніх зобов’язань - недостатня інформація для бюджетного рішення такого масштабу. МИ маємо бачити фінансовий план «Укрфінжитла», структуру джерел фінансування та розрахунок результату. Тому що тут важливо оцінити не сам факт існування пільгової іпотеки, а обґрунтованість рішення спрямувати на неї найбільшу частину додаткового житлового ресурсу.

  Ещё
• 6 дней назад4 тыс.8 пересылок65 реакцийОткрыть в Telegram
  Продовжую читати про «жорстку економію» в проєкті Держбюджету-2027. Цього разу- житлова політика. Уряд пропонує спрямувати на неї 84,9 млрд грн. Це на 38,3 млрд грн більше, ніж передбачено на 2026 рік зі змінами. Розподіл такий: ▪️ 45 млрд грн - «єОселя» через «Укрфінжитло»; ▪️ 24,4 млрд грн - «єВідновлення», компенсації, ваучери та субвенції; ▪️ 6,9 млрд грн - житлові компенсації ветеранам з інвалідністю І та ІІ груп; ▪️ 5,5 млрд грн - компенсації за знищене житло за проєктом HOME; ▪️ 2,4 млрд грн - житло військовослужбовцям; ▪️ 0,7 млрд грн - Фонд енергоефективності. Ніхто не заперечує необхідності фінансувати житло. Особливо під час війни. ❓Але з якою загальною потребою ми порівнюємо ці 84,9 млрд грн? ❓Скільки родин втратили житло повністю? ❓ Скільки потребують ремонту? ❓Скільки ВПО потребують соціального чи орендного житла? ❓ Скільки військовослужбовців і ветеранів очікують на забезпечення житлом? І головне - яку частину кожної з цих потреб держава планує задовольнити саме у 2027 році? Яка кількість родин, які реально отримають житлове рішення, та обсяг потреби, що залишиться незадоволеною. Бо збільшення фінансування - це ще не відповідь на питання про результат. Далі -про найбільший рядок житлового фінансування. Там виникає ще більше запитань.👇

  Ещё
• 24 сент.1,8 тыс.5 пересылок56 реакцийОткрыть в Telegram
  Чотири відсоткові пункти ПДФО: що змінюється для громад? ℹ️18,17 млрд грн. Саме стільки коштує рішення, яке Уряд пропонує змінити в бюджеті-2027. За Бюджетним кодексом базовий норматив зарахування ПДФО до бюджетів територіальних громад становить 60%. Із 2022 року цю частку тимчасово збільшували до 64%, зокрема для забезпечення розрахунків у сфері теплопостачання в умовах зростання вартості енергоносіїв. У проєкті бюджету-2027 Уряд пропонує повернутися до 60%, а натомість передбачити 18,17 млрд грн цільової субвенції на компенсацію заборгованості з різниці в тарифах. Але чому громади чинять опір, якщо сума начебто та сама? ☝️Бо проблема значно глибша за ці 4%. Почнемо з того, що ПДФО зараховується не за місцем проживання працівника, а за місцезнаходженням податкового агента або його відповідного підрозділу. Людина може жити в одній громаді, користуватися її дорогами, школами, комунальними та іншими послугами, а ПДФО із її зарплати надходитиме до бюджету іншої громади. Це створює диспропорції між місцем формування доходів бюджету та місцем, де виникають потреби у видатках. І це ще не все. ☝️На основі надходжень ПДФО розраховується податкоспроможність громад, від якої залежать базова та реверсна дотації. Тобто нерівномірність розподілу ПДФО впливає не лише на власні доходи громад, а й на механізм їх бюджетного вирівнювання. А тепер до цього додається ще одна зміна - замість тимчасових 4% ПДФО пропонують цільову субвенцію. Для громад, які не мають значної заборгованості з різниці в тарифах, це може означати втрату додаткового ресурсу на інші потреби. Для громад із великими зобов’язаннями у сфері теплопостачання, навпаки, навіть попередніх 4% могло не вистачати. Зокрема, таке питання постає для Харкова. Тому потрібно побачити розрахунки за кожною громадою: скільки вона отримувала завдяки додатковим 4% ПДФО, який має обсяг підтвердженої різниці в тарифах і на яку суму субвенції зможе розраховувати. Але навіть це вирішить лише питання 2027 року. Значно ширше питання залишається відкритим: як удосконалити розподіл ПДФО та систему бюджетного вирівнювання, щоб фінансові можливості громад краще відповідали кількості людей і реальним потребам, які вони забезпечують? Саме тому дискусія навколо 4% ПДФО має глибше підґрунтя, ніж може здатися з першого погляду. 2/2

  Ещё

О канале в цифрах

Создан

25 июня 2022 г.

Фото

685

Видео

9

Файлы

17

Ссылки

836

По данным Telegram на 1 октября 2026 г.

Отзывы

Отзывов пока нет. Ваш будет первым.

Похожие

Ещё по теме