CGTAnalytics — Telegram channel logo

@cgt_analitics

CGTAnalytics

Telegram channel @cgt_analitics: 8.5K subscribers, 1.3K views per post, score 36

War & conflicts
36DAhead of 2 in 10 channels in its category
Category midrange 36–52This channel 36
8.5K
Subscribers
1.3K
Median views over 30 days
14.8%
Views / subscribers over 30 days
60
Posts over 30 days

Data as of November 19, 2026

Military analysis covering weapons, armor, drones and missiles used by different armies around the world. As of 1 October: 8.5K subscribers — below the category median of 30K. Engagement runs noticeably higher than the category median, at 19.6% versus 10.1%, while output stays below the category median too, with 55 posts in 30 days against a median of 89. Over the past month the channel covered a new China-Laos aviation center opening in Ban Keun, a shaped-charge warhead design on the Geran-4 Seeker drone, a Tu-95MS bomber crash in the Amur region, and Putin's decree expanding Russia's armed forces headcount. It tracks technical details of weapons systems from China, Russia, Iran and Turkmenistan, citing documents and defense ministry statements.
catalog description About the channel, by its author
Аналітичний підрозділ Company Group Team. Наш аналітичний відділ проводить систематичний моніторинг і глибокий аналіз новітніх зразків озброєння та військової техніки, що використовуються провідними арміями світу та збройними формуваннями противника.🏴

Common questions

How many subscribers?
Subscribers: 8.5K. Median views per post: 1.3K. Views per subscriber: 14.8%. Measured on November 19, 2026.
How often are posts published?
Posts in the last 30 days: 60 — that is several times a day. Measured on November 19, 2026.
Does this channel have a Telegram tick?
No Telegram tick.
Who runs this channel page in the catalog?
Nobody yet. If this is your channel, claim the page: you will be able to reply to reviews and see its stats.
Is this your channel?

Claim it — accurate metrics, replies to reviews as the channel, and an owner badge on the page.

Verify ownership

Takes a minute: a post with a code, or the bot as an admin
Your page on tg.place

Know the owner?

Forward them this message — they can verify their rights and collect what has piled up: page statistics and replies to reviews.

Subscribers−53 in 83 days
8,5978,528
Nov 198,528−1 in a day

Hover the chart or swipe it — we show the day.

What it is made of
Engagement7 of 30
Growth quality12 of 20
Reactions and forwards3 of 15
Consistency4.4 of 12
Trust4.4 of 8
Reviewsnot enough datano reviews yet

Score 36 — from 5 of 6 signals: the rest are not measured yet. Methodology

Latest posts

Posts are in English — that is what the channel publishes.

  • 715Open in Telegram
    ❗️🇷🇺🇨🇳Російські розробники дронів придивляються до китайських літій-металевих акумуляторів У серпні в Nano-Micro Letters описали ультратонкі літієві аноди (мікродиски 10–28 мкм), які дають розрахункову щільність до 504 Вт·год/кг. ➡️Це розрахунок для всієї збірки, а не виміряна комірка: виміряні 260 циклів отримали на анодах з катодом LFP, де щільність значно нижча. Тобто висока енергія і ресурс у одній комірці поки не поєднані. 🏗Росіяни це помітили. Російський військово-інженерні канали прямо пишуть, що такі технології означають значно довший політ дронів, і публікують пропозицію китайського продавця: комірка 190 г, 30 А·год, 626 Вт·год/кг за близько 17 тис. руб. Арифметика сходиться, але це лише заява продавця. Ресурс лишається дуже малим. Але для одноразового ударного дрона це не проблема, для дрона, що літає багато разів, ще проблема. ❗️Інтерес закономірний. За даними нашої розвідки, Росія планує випустити в 2026 році понад 7 мільйонів FPV, а за даними Росстату, випуск безпілотників у квітні зріс на 117% рік до року. До того ж Китай збільшив постачання до Росії компонентів для дронів на оптоволокні. Якщо акумулятори стануть серійними, цей канал ляже на вже відпрацьовану схему. 🔫 CGTAnalytics
  • 805Open in Telegram
    ✈️🇷🇺Су-34: нова партія є, але цифр темпу виробництва Росія не називає 17 листопада «Ростех» заявив, що Міноборони РФ отримало чергову партію Су-34. Скільки літаків у ній, не сказано. ➡️За відкритими даними, жовтнева поставка була лише другою за 2026 рік, тож ця, найімовірніше, третя. Для порівняння, у 2024-му партії надходили майже щомісяця. Фраза «підтримуємо високий темп виробництва» нічим не підкріплена, ні числом літаків, ні графіком. ➡️Виробництво зосереджено в одному місці: Новосибірський авіазавод імені Чкалова єдиний у Росії випускає цей літак. На початок 2026 року ВКС мали 212 Су-34. З цього ж заводу йдуть експортні Су-34МЕ в Алжир: перші чотири з 14 прибули на авіабазу Лагуат на початку року. Тобто лінія виконує і внутрішнє замовлення, і експортне. ⚙️Модернізація триває, але що саме змінилося, відомо мало. З 2021 року серію випускають у варіанті Су-34М з покращеною авіонікою. У липні 2026-го на деяких машинах помітили нові обтічники на спині, імовірно для супутникового зв'язку або каналів передачі даних, але призначення не підтверджене. ❗️Головна зміна в тому, як літак воює. Су-34 тримається на планувальних авіабомбах: з 2023 року масово застосовують модулі УМПК, що дають 40–50 км, потім до 80 км, а у жовтні 2025 року українська розвідка заявляла про нову бомбу, що пролетіла 193 км. Літак скидає її здалеку і не заходить у зону дії ППО. Це знижує втрати на виліт, але не прибирає їх: наприкінці березня 2026 року один Су-34 збили над зоною бойових дій. 🔫 CGTAnalytics
  • Ad
  • 1.1K1 forward4 reactionsOpen in Telegram
    🇨🇳🇲🇦Китайський HJ-9A у Марокко: сама знахідка не нова, цікавіше те, що за нею стоїть Курсанти Королівської військової академії в Мекнесі випустили ракету HJ-9A («Червона стріла-9А») з американського «Хамві» під час випускних стрільб у листопаді. ➡️Сам комплекс у марокканців давно. Його вперше показали у травні 2023 року на навчаннях до 67-ї річниці збройних сил, а першим іноземним користувачем HJ-9A ще у 2018 році стала Руанда, яка встановила його на броньовик Otokar Cobra. Крім того, комплекси має Мавританія (чотиристволка на автомобілі). Тож новина не в появі ракети, а в тому, що її вже використовують у навчанні офіцерів. 🔫Це ПТРК з напівавтоматичним наведенням: оператор тримає ціль у візирі, камера на пускачі відстежує ракету, а команди передаються на хвіст по міліметровому радіоканалу, на відміну від лазерного каналу в початковому HJ-9. За словами Dianbo, це стабільніше в тумані, під дощем і крізь дим. Дальність до 5,5 км, тандемна боєголовка для подолання динамічного захисту, пробиття до 1200 мм броні. Тут і слабке місце. Оператору потрібно утримувати ціль до влучання, а на максимальній дальності це близько двадцяти секунд, протягом яких він залишається на місці. Американський Javelin працює за принципом «вистрелив і забув», і Марокко закупило його теж, у 2024 році США схвалили продаж. Тобто HJ-9A доповнює американську зброю, а не замінює її. ❗️Показова й загальна картина: основна техніка в Марокко американська (Abrams, HIMARS, TOW-2A), а китайські ракети беруть як дешевшу, швидкодоступну альтернативу. 🔫 CGTAnalytics
    Post by “CGTAnalytics” from November 17, 2026
  • 1.1K2 forwards3 reactionsOpen in Telegram
    🇨🇳💪VT-4B: китайський експортний танк отримав «пакет проти дронів», але це не «технології Type 100» Перед виставкою Airshow China (Чжухай, 7–13 грудня) на аеродромі Чжухая помітили оновлений експортний танк VT-4, імовірно позначений VT-4B. ➡️Що змінилося. Товща динамічна захист на лобі й бортах, що опускається нижче, ніж на попередніх VT-4. Дистанційно керований бойовий модуль з 30-мм гарматою замість 12,7-мм кулемета. Активний захист, схожий на GL-6, який бачили на найновіших танках НВАК: чотири радарні панелі навколо башти й два пускові пристрої ззаду. Більший командирський оптико-електронний блок і товщі антени зв'язку. Окремо на фото видно невелику радіочастотну решітку біля бойового модуля, призначення якої не встановлено, можливо, це антидроновий радар. 🛑Війна в Україні показала вразливість танків до дронів, які б'ють зверху й з боків, тому і броня, і активний захист, і гармата, здатна стріляти по дронах. Але реальна ефективність невідома. 🛑Активний захист створювали проти ПТРК і гранатометів, а повільні дрони-камікадзе під зверху ставлять інше завдання. Запас перехоплювачів обмежений двома пусковими, а 30-мм гармата працює лише якщо дрон виявлено вчасно. До того ж довіру до експортного танка підкопала надійність: на Чжухаї-2024 один VT-4 заглох під час показу на штучному пагорбі. ❗️Серед нинішніх покупців VT-4 Пакистан, Нігерія і Таїланд. Якщо NORINCO запропонує такий пакет як модернізацію вже поставлених машин, це буде дешевший спосіб підтримати експорт. Але побачимо це не раніше виставки, де мають показати склад комплексу, ціну і результати випробувань. 🔫 CGTAnalytics
    Post by “CGTAnalytics” from November 17, 2026
  • 1.1K1 forward5 reactionsOpen in Telegram
    ✈️🇨🇳J-10C з ракетою Х-29Т: дешевий засіб проти укріплень, але з обмеженням по дальності 11 листопада CCTV показав J-10C, який злітає з модифікованою ракетою «повітря–поверхня», схожою на російську Х-29Т. Про це повідомила South China Morning Post, яка не змогла незалежно підтвердити подробиці доопрацювання. ➡️Що відомо про ракету. 🛑Х-29Т важить близько 685 кг 🛑несе бронебійно-фугасну частину 320 кг 🛑дальність 10–30 км. Призначена для бункерів, командних пунктів, мостів, смуг і кораблів. За даними преси, Китай закупив близько 2000 таких ракет у Росії на початку 2000-х разом із Су-30МКК. У китайських соцмережах припускають новішу інфрачервону головку наведення замість телевізійної, але це лише припущення. ➡️Саме на цьому варто зупинитися. Ракету купили понад двадцять років тому, тож це не нове виробництво, а перероблений запас. Для НВАК це швидкий і дешевий спосіб отримати великий арсенал важких боєприпасів. Інша річ, у якому стані лежали ракети все це время. Але для заміни головки наведення потрібна лише оновлена електроніка, а не нова ракета. Тепер про обмеження. До цього основною ударною зброєю J-10C була крилата ракета KD-88 з дальністю понад 200 км. Вона дорожча, але дозволяє бити, не заходячи в зону дії ППО. Х-29Т змушує літак підходити на десятки кілометрів до цілі, а це вже зона дії переносних і короткодистанційних комплексів. ➡️У китайських матеріалах пишуть, що спочатку літаки здобудуть перевагу в повітрі та придушать ППО, а потім ударять по землі. Але саме придушення ППО залишається найскладнішою частиною сценарію. ❗️Для Тайваню ці ракети цікаві через підземні ангари й командні пункти, куди звичайні боєприпаси не дістають. Тож суть новини в тому, що НВАК дає основному літаку недорогий засіб проти укріплень, а не в тому, що він виграє війну. 🔫 CGTAnalytics
    Post by “CGTAnalytics” from November 16, 2026
  • 1.2K5 forwards10 reactionsOpen in Telegram
    🇷🇺🔫 «Варвар»: Росія хоче, щоб дрон збивав дрони, а кнопку натискав звичайний охоронець Російський дрон-перехоплювач «Варвар» проходить випробування. Він важить близько 3 кг, летить до 250 км/год і збиває ціль ударом, без вибухівки. За даними Mash, першими його отримають приватні охоронні фірми (ЧОПи). У Держдумі вже розглядають законопроєкт, який дозволить їм захищати об’єкти від безпілотників. ➡️Навіщо це потрібно. Заводи, склади й порти військовою ППО повністю не закрити: об’єктів надто багато. Тому частину захисту хочуть передати самим об’єктам. Звичайним перехоплювачем керує оператор у відеоокулярах, і цього треба довго вчитися. «Варвар» цього не потребує. Оператор лише запускає його, а вбудований штучний інтелект сам розпізнає ціль на відео з камери й веде дрон до зіткнення. ⚙️ У вихідних даних вказано «радіус дії 2 км», але це лише висота й відстань, на яку він може відлетіти. Ціль він розпізнає й захоплює тільки з 250 метрів, а в повітрі може бути не довше п’яти хвилин. Тому запускати його треба тоді, коли чужий дрон уже поруч з об’єктом, а напрямок має підказати інша система виявлення. Це останній рубіж оборони, а не патруль неба. 🛑Невідомо, проти яких дронів він працює. 3-кілограмовий апарат, імовірно, збиває малі й легкі БпЛА, а великий літаковий дрон із бойовою частиною збити таким ударом набагато важче. Росія цього не уточнює. 🛑Другий момент: зброя, яка раніше була в руках військових, може потрапити до приватних структур. Законопроєкт ще розглядається, і хто відповідатиме за помилки автономного дрона, поки не ясно. ❗️Дрони-перехоплювачі в Росії вже є: «Булавка» (270 км/год, без бойової частини), «Блискавка» та інші. Новизна «Варвара» в іншому: його роблять так, щоб ним міг користуватися охоронець без жодної підготовки. 🔫 CGTAnalytics
    Post by “CGTAnalytics” from November 16, 2026
  • 1.3KOpen in Telegram
    🇷🇺🇩🇿🛩Су-57 в Алжирі: два літаки в повітрі ще не означають боєздатної ескадрильї 14 листопада з'явилося нове відео, на якому два Су-57Е алжирських ВПС літають разом. Перші екземпляри зафіксували ще у листопаді 2025 року, випробувальні польоти біля бази Ain Beida показали в лютому 2026-го. ➡️Що відомо про контракт. За даними FlightGlobal і зламаних документів «Ростеху», Алжир замовив 12–14 Су-57Е на суму близько 2 мільярдів доларів, а поставки заплановано на 2025–2028 роки. Тобто наразі в Алжирі видно двох із чотирнадцяти, і більша частина партії ще попереду. Російська преса називає ще більші цифри (до 36 літаків до кінця 2027 року), але це прогноз, і його підтверджень немає. Тут і головне обмеження: виробництво. За планами ОАК, у 2026 році для самої Росії виготовлять лише чотири Су-57. Експортна лінія спирається на ту саму потужність, тому темпи поставок Алжиру залежать від того, скільки машин Москва готова віддати за кордон на тлі власних потреб. ✈️Конфігурація літака теж не розкрита: невідомо, які двигуни, бортове обладнання та стелс-покриття отримав покупець, експортні версії зазвичай зменшуються порівняно з російськими. 🇩🇿Для чого Алжиру цей літак, зрозуміло. Країна оновлює парк (Су-30МКА, Су-34МЕ, Су-35, а з'явилися й перші Су-57), замінюючи застарілі МіГ-25ПД, і прагне переваги над Марокко, яке розвиває авіацію із закупівлями американської техніки. Є й ризик: покупка російських бойових літаків може потрапити під американські санкції CAATSA. ❗️Є і ширший наслідок для Москви. Після Алжиру про закупівлі Су-57 повідомляли Казахстан, а в лютому російський міністр говорив про підписані контракти на Близькому Сході. Але доки поставки лишаються поодинокими, це радше показник інтересу, ніж реальна зміна балансу. 🔫 CGTAnalytics
  • 1.4K4 forwards10 reactionsOpen in Telegram
    🇪🇹🇪🇷🇷🇺 Бадме: Ефіопія й Еритрея б’ють одна одну — а Росія водночас постачальник, партнер і «посередник» Дипломатичні джерела Addis Standard повідомляють про ескалацію на ділянці Бадме: ефіопські дрони працюють по позиціях, еритрейська сторона відповідає важкою артилерією. ➡️Про російську зброю безпосередньо в цих боях невідомо нічого. Тип дронів не названо. В арсеналі Ефіопії турецькі Bayraktar TB2 і Akinci, китайські Wing Loong, іранські Mohajer-6 та власне складання на двох заводах. Російські платформи є, але їхнього застосування на цій ділянці ніхто не зафіксував. ⚙️Що Росія вже поставила Ефіопії: Су-30К (2 од., 2024), шість Як-130 (борти 2301–2306), «Оріон-Е» (перший підтверджений експорт цього БпЛА), «Панцир-С1» та РЕБ «Красуха-4» (жовтень 2023). 28 жовтня Абій Ахмед у Москві оголосив про 12 Су-35 і майбутні чотири батареї С-400. ❗️Цифри не сходяться. Абій каже про дванадцять Су-35, але Рособоронекспорт підтвердив першу партію лише з двох літаків, і на фото з візиту теж два. Реально Ефіопія має поки що два Су-35, які ще треба освоїти. 🛑Еритрея — давній партнер Москви: перемовини про базу на Червоному морі, захід фрегата «Маршал Шапошников» до Массауа у 2024 році. Абій і Ісайяс Афверкі були на одному саміті Росія–Африка в Москві, Лавров запропонував посередництво й «нормалізацію». Нейтральність Москви після оголошення про Су-35 викликає сумніви. 🛑Навіть повна поставка не вирішить тактичну проблему. С-400 розрахований на літаки й ракети, а Бадме — це дрони й артилерія. Досвід України показав вразливість звичайної ППО до дешевих дронів. 🔫 CGTAnalytics
    Post by “CGTAnalytics” from November 15, 2026
  • 1.4KOpen in Telegram
    🇮🇷💥Іран заявив про знищення американського радара в Бахрейні, США це заперечують 13 листопада КВІР повідомив, що його авіація знищила американську РЛС раннього попередження в Бахрейні. Це нібито відповідь на удар США по вежі зв'язку в Сіріку (провінція Хормозган) 12 листопада. Іранське агентство IRNA підтвердило сам удар по Сіріку, назвавши його «військовим». Центральне командування США (CENTCOM) спростувало заяву про радар: за його словами, КВІР запустив до Бахрейну два дрони-камікадзе, обидва збиті, шкоди й постраждалих немає. Фото чи супутникових знімків пошкоджень немає, тож незалежної перевірки поки що немає. ➡️Тут важливо розрізняти. Окремі видання подають заяву КВІР як доконаний факт, але станом на зараз це лише одна зі сторін. Подібні заяви вже були: у червні Іран заявляв про ураження штабу 5-го флоту США в Бахрейні, і CENTCOM також назвав це хибним. 🛑З іншого боку, весною зафіксовано реальні втрати. За супутниковими знімками Planet Labs і підтвердженням американського посадовця, РЛС AN/TPY-2 (ПРО THAAD) на авіабазі Муваффак аль-Салті в Йорданії знищена, а її вартість оцінюють у 300 мільйонів доларів. 🛑РЛС AN/FPS-132 у Катарі вартістю 1,1 млрд доларів, за тими самими знімками, пошкоджена: уражено принаймні одну з трьох антен, але не доведено, що вона знищена. ❗️Логіка таких ударів відома. Радари це очі системи ППО/ПРО: без них перехоплювачі й батареї не бачать цілей. Один дрон за 20–60 тисяч доларів може вивести з ладу станцію вартістю в сотні мільйонів. Це та сама асиметрія, яку ми бачимо в ударах України по російських РЛС: тут теж ставка на розвідувальну картину, а не на самі зенітні ракети. 🔫 CGTAnalytics
  • 1.3K2 forwards11 reactionsOpen in Telegram
    🇷🇺🇲🇱300 росіян, які загинули в Малі: що кажуть дані Росстату і чого вони не показують За аналізом німецького експерта Яніса Клуге, у базі свідоцтв про смерть Росстату, отриманій хакерами, є близько 300 росіян, що загинули в Малі. Це найманці «Вагнера» та «Африканського корпусу». ➡️Липневий пік зрозумілий. Тоді біля Тінзауатена Фронт визволення Азаваду (FLA) і JNIM розгромили колону вагнерівців і малійських військових. Тувереги заявили про 84 вбитих росіян, неофіційні російські канали називали до 80. Російські «Вагнер» визнав «великі втрати», але без цифр. Проєкт «Верстка» за відкритими даними підрахував щонайменше 59 загиблих у 2024 році, і всі в Малі. Отже, база Росстату дає значно більше, ніж документувалося публічно. ➡️Квітневий пік 2026 року належить до масштабного наступу JNIM і FLA на півночі й у центрі Малі, після якого корпус залишав деякі бази. Офіційних цифр втрат Москва не називала. 📈Що ця цифра не показує. По-перше, у базі враховані лише загиблі, чия смерть зареєстрована в Росії, тому не потрапляють ті, кого не вивезли або не оформили. По-друге, у корпусі служать не лише росіяни, і неросійських загиблих база не охоплює. По-третє, записи з'являються із запізненням: через місяць у базі лише чверть смертей, через пів року близько 70%, тож квітень 2026 року недоврахований, а липневі бої біля Анефіса майже не видно. ❗️Для контингенту в 2–2,5 тисячі осіб втрата 300 осіб за п'ять років це відчутна частка, навіть з поправкою на ротації. Показово й те, що Москва не визнає цифри, водночас продовжуючи нарощувати постачання техніки до Малі морськими маршрутами. 🔫 CGTAnalytics
    Post by “CGTAnalytics” from November 14, 2026

The channel in numbers

Created
April 15, 2024
Photos
2.8K
Videos
386
Files
5
Links
2.1K

Telegram data as of November 19, 2026

Reviews

Leave a review
Rating

At least 40 characters. We publish it after a check.

Your review is public, and the channel owner cannot delete it.

No reviews yet. Yours would be the first.

Ad

Similar

More on this topic